Наші партнери
ПСП "КОМИШАНСЬКЕ"
Розповісти друзям
Пошук по сайту
Лілія Вайгіна-Єфремова (біатлон)
Лілія Вайгіна-Єфремова
Народилася 15 квітня 1977 року в м.Чебоксари, Росія.
Лілія розпочала займатися біатлоном у 1987 році. На етапі Кубку світу вона дебютує в сезоні 1999/2000. Пізніше вона також епізодично виступала в Кубку світу, але закріпитися у складі основної збірної Росії не змогла. Не попавши на Олімпіаду 2002 року в Солт-Лейк-Сіті, Лілія Єфремова приймає пропозицію Білоруської Федерації Біатлону й переходить у збірну Білорусії. Виступаючи за цю команду, Єфремова не раз підіймалась на подіуми естафетних змагань на етапах Кубку світу, а по підсумкам сезону вона зайняла тридцять четверте місце. Однак обставини склались так, що їй знову прийшлося змінити громадянство. Вона стала жити у м. Суми «Динамо». У складі збірної команди України Єфремова стає однією з ключових біатлоністок. Багато тренуючись, покращуючи стрільбу, у 2006 році Лілія Єфремова досягає найвищої вершини у своїй кар’єрі – завойовує бронзову медаль Зимових Олімпійських ігор в Турині в спринті на
Майстер спорту міжнародного класу України з біатлону. Освіта – вища. Закінчила Білоруський університет фізичної культури і спорту. Брала участь у двох Зимових Олімпіадах (2006 і 2010рр.). Нагороджена орденом «Княгині Ольги 3-го ступеню». Особистий тренер і чоловік – Костянтин Вайгін.
В 2006 році на зимових Олімпійських іграх в Турино (Італія) Лілія стала бронзовою призеркою. Лілія є призеркою етапів кубку світу, а також багаторазовою чемпіонкою і призеркою Чумпіонату і Кубку України.
Хобі – читання.
Відео "бронзового фінішу" в Торіно.
Шлях до перемоги дуже складний... Потрібно багато перешкод подолати і сміливо крокувати вперед
Сумська талановита молодь
БІАТЛОН
Морозний ранок, ще пострілів не чути,
А ти на старті вже стоїш,
І тут хвилиною секунда може бути,
Команда - "Руш!", - і ти біжиш.
І ось в підйом летиш прижками,
Очима зачепившись за вершину снігову,
А стрільбище уже не за горами,
І тренер підганає на ходу.
Стрільба проходе дуже гарно,
Під кожен крок на фініш ти летиш,
І дуже радий, що не марно
На цих змаганнях ти біжиш.
В такі хвилини розумієш радість перемоги,
Ти не один до неї крокував,
І певен, не зламають неудачі і тривоги
Того, хто перемогу відчував!
Я певен, що не раз ще пролетять
Ім'я наші по світу й Україні,
На Сумщині ми біатлон не будем забувать,
Бо він зробив із нас людину!
07.05.2011 р., Ріпчанський Іван 14 років.